Інформаційний портал

Олександрійщини

Вивчаємо польський досвід сортування сміття. Як це робити правильно та з користю для довкілля?

Днями мені пощастило знову побувати у Польщі. Ця європейська країна продовжує дивувати своїми економічними здобутками та шаленими темпами розвитку. В країні щороку підвищується рівень життя громадян та поліпшується їхній соціальний захист.Відчувають це й українці, які виїхали до цієї країни на заробітки чи на постійне місце проживання.
А ще тут серйозно переймаються чистотою довкілля — ​сортують сміття, розчищають русла річок, охороняють лісові насадження та дбають про флору і фауну. І я з великим задоволенням, як власне, усі, хто подорожує Європою, насолоджувалася чистотою і охайністю міських вулиць, парків, околиць, а також красою заміських та сільських ландшафтів. Скрізь відчувається відповідальне ставлення поляків до навколишнього середовища — ​жодного поліетиленового пакетика, пластикової пляшки чи будь-якого іншого побутового непотребу, яке хтось навмисно міг би розсипати чи залишити обабіч траси, лісосмуги чи висипати в річку – як це часто відбувається у наших українських реаліях. І важко навіть уявити, щоб подібне трапилося у європейців. Більше того, вже до 2020 року поляки планують досягти 50% переробки твердих побутових відходів.

До вирішення проблеми з відходами поляки підійшли комплексно

У Польщі давно культивується культура сортування і переробки сміття. Міста й села обзавелися контейнерами для різних видів відходів, а жителі вчаться розділяти матеріали й «читати» маркування, щоб різні упаковки й пляшки не осіли черговим шаром на сміттєзвалищах.
Сортування сміття в Польщі практикувалося завжди. Раніше мешканцям потрібно було розділяти відходи між трьома контейнерами: «Сухе», «Мокре» і «Скло». Але з 1 квітня 2018 року, коли набула чинності постанова міністерства навколишнього середовища, кількість контейнерів збільшилася. Про це також писала наша газета.
Від того часу контейнер з написом «Мокре» перетворився в «Біо», а замість ємності для «сухих» відходів з’явилися три нові: «Папір», «Метал і пластмаса», «Залишковий». Як і раніше, для скла існує окремий контейнер з відповідним маркуванням «Скло».
На перший погляд сортування сміття здається справою нехитрою: беремо річ, яка нам більше не знадобиться, й кидаємо її до правильного сміттєзбірника. Але на практиці усе виглядає дещо складніше. До якого виду відходів відноситься, наприклад, упаковка з-під молока або соку? Як бути з використаними засобами гігієни, наприклад, підгузками чи невикористаними ліками? Чи усякий папір годиться для викидання у контейнер для паперу?
Про все це полякам розповідають відповідні пам’ятки, дітей навчають цьому у школах та на позакласних заняттях.

 

Загалом, до вирішення проблеми з відходами поляки підійшли комплексно.
Щорічно виділяються кошти: для навчання школярів; для інформаційної кампанії. Також у Польщі є муніципальна поліція, яка слідкує за чистотою та правильним сортуванням сміття.
Для прикладу, тут усі знають, що «пальчикові» батарейки та енергозберігаючі лампи не слід викидати в загальну купу сміття, оскільки вони завдають непоправної шкоди навколишньому середовищу своїм довгим токсичним розкладанням. Проте, для утилізації у якості вторинної сировини вони не годяться, тому віднести їх радять у спеціальні пункти прийому батарейок. Усе це стосується і предметів, що містять ртуть. Для зламаних або старих побутових приладів також повсюдно організовуються утилізаційні бази.
Як видно, саме держава подбала про те, щоб у людей була можливість бути відповідальними у поводженні з побутовими відходами.

 

Не сортуєш — ​плати більше

Ще одне дієве правило мотивує поляків сортувати свої відходи. Якщо жителі Польщі не будуть цього робити, то доведеться за це платити. За неправильне сортування відходів введені значні санкції. І ще одна важлива деталь: тарифи на вивезення сміття кожне місто визначає самостійно. Місцеві громади мають можливість вибору бази, на основі якої здійснюється підрахунок тарифів.
Поправка до закону про підтримку чистоти і порядку у містах, що вступила в силу з 1 січня 2019 року, містить істотну різницю між цінами на збір роздільних і змішаних відходів. Якщо людина не сортує сміття, то вона повинна платити в чотири рази дорожче, ніж за вивезення сортованого сміття.
І все це дуже правильно. Але, якщо говорити про Україну, то без створення належних полігонів утилізації відходів та сортувальних станцій досягти навіть мінімального рівня польського досвіду нам вдасться нескоро.

Сортування по-українськи: чому «сміттєвий» закон не працює?

Щороку кожен українець продукує близько 300 кг сміття — ​це понад 10 мільйонів відходів. І якщо у Європі більшість сміття переробляють, то в Україні, попри долучення до директив ЄС, досі утворюють сміттєзвалища. Ситуацію може змінити поява сміттєпереробних заводів, про будівництво яких заявили у Львові, а нещодавно і в Києві. Як скоро в Україні почнуть сортувати відходи і чому не працює «сміттєвий» закон, спробуємо розібратися разом з Центром громадського моніторингу та контролю.

Директиви ЄС

Як вже розповідала наша газета, з січня 2018 року в Україні набули чинності директиви ЄС щодо сортування сміття. Відповідні зміни були внесені до закону «Про відходи» ще 2012 року. Вони регулюють порядок поводження із відходами, класифікують сміття та передбачають зменшення обсягів, що вивозяться на полігони.
Відповідно до закону, відходи повинні розділятись за видами: придатні до повторного використання, до захоронення та небезпечні. Забезпечує виконання і дотримання цих норм влада, зокрема місцева.
«Під час проектування житлових будинків, громадських, виробничих, складських та інших споруд передбачаються будівництво та облаштування контейнерних майданчиків для роздільного збирання і зберігання побутових відходів, урн для побутових відходів», — ​йдеться у законі.
Документ передбачає штрафи за порушення норм, але, як свідчить практика, закон не працює. Бо із збиранням та належним сортуванням сміття на сільських територіях питання допоки не вирішене.

Один контейнер замість кількох

Навіть через півтора роки сортування є поодинокою ініціативою. На державному рівні директиви ЄС не працюють. Експерти пояснюють, що наразі в країні немає органу, який би контролював цей процес. А в громадах переважно не узаконені полігони побутових відходів, а значить влада не може офіційно здійснювати організацію збору та вивезення сміття, а значить і штрафувати за невиконання закону «Про відходи». Маємо своєрідне замкнене коло. Про це, як то кажуть не для преси, розповідають усі керівники сільських територій, у тому числі і наших об’єднаних громад. Усі погоджуються з тим, що сьогодні в Україні сміття вивозять переважно на звалища — ​так звані полігони. Не існує жодного сміттєпереробного заводу, оскільки це дорогі і малоокупні інвестиції в українських реаліях.
Прибуток сміттєпереробного заводу залежить від тарифів на переробку відходів, а також можливостей додаткового заробітку від виробленої енергії. Наразі вартість захоронення відходів на звалищі набагато дешевша, аніж їхня переробка.
«Щоб в Україні з’явився ринок утилізації сміття, захоронення має бути хоча б в одну ціну з переробкою. Потенційно розміщення на полігоні відходів повинно коштувати набагато дорожче», — ​переконана активістка Олена Колтик.

Перспективи переробки

Експерти зауважують, що переробити 100% сміття неможливо. Принаймні 10% буде спалюватись або потрапляти на звалище. Це мінімум, до якого прагнуть європейські країни, і на який повинна рівнятись наша держава.
Сьогодні в Україні є два проекти сміттєпереробних заводів — ​у Львові та Києві. Концепцію львівського комплексу розробила французька компанія. Технологія переробки там буде механіко-біологічною. Відходи розділятимуться на неорганічні та дрібну органічну фракцію. Неорганічні відходи сортуватимуть вручну. За словами ініціаторів будівництва, підприємство буде екологічно безпечним для людей та довкілля. Передбачається, що завод перероблятиме 60% твердих побутових відходів. «У Львові на першому етапі буде захоронюватися близько 40% сміття. Як ми бачимо, це є цілком реалістичною метою», — ​вважає директор ЛКП «Зелене місто» Вадим Ноздря.
При цьому із компосту та відсортованих горючих матеріалів вироблятимуть паливо. Очікується, що підприємство запрацює через кілька років. А до того часу західний регіон продовжуватиме «смердіти сміттям». І це в той час, коли  поляки вже кілька років поспіль серйозно переймаються екологічними проблемами своєї країни, вирішують їх на державному рівні і цілком справедливо обурюються нашою безгосподарністю. Там навіть у навчальних закладах стоять контейнери для збору пластику, паперу, скла та металевих банок з — ​під пепсі — ​бачила сама, на власні очі.
Що стосується Києва, то тут планують побудувати сміттєпереробний комплекс, що зможе переробляти 700 тисяч тонн відходів на рік. Наразі, за даними Київради, у столиці переробляється лише до 10% сміття, 23% — ​спалюється, а решта — ​йде на звалища.

Сортування вдома

А тим часом, поки наша держава зосереджена на інших питаннях, кожен уже сьогодні може почати сортувати сміття вдома, не чекаючи, доки реформа запрацює на державному рівні. Відомо, що в Приютівській і Новопразькій ОТГ такі ініціативи вже втілюються в життя. Тут вважають, що екологічну свідомість українців потрібно розвивати і роблять для цього реальні кроки. Та це, вочевидь, крапля у морі.
За оцінками експертів, близько 4–7% території країни завалено сміттям, і в багатьох випадках — ​це стихійні звалища. І далеко не всі громадяни переймаються чистотою довкілля.
Отож, чим частіше ми будемо говорити про необхідність вирішення екологічних проблем, тим відповідальнішими ставатимуть громадяни у питаннях правильного поводження з побутовими відходами. Тим паче, що до цього нас зобов’язує наше прагнення до Євросоюзу. Наочним доказом цього є реальний досвід нашої благополучної сусідки — ​Польщі.
Ірина Балашова.

Залишити коментар

avatar
  Підписатися  
Повідомлення