Інформаційний портал

Олександрійщини

АНАТОЛІЙ ЦИМБАЛІСТИЙ: “Я жодного разу не пожалкував, що став лікарем, адже все своє життя займаюся улюбленою справою”


У шкільні роки Анатолій Володимир ЦИМБАЛІСТИЙ для себе однозначно вирішив, що стане лікарем. На вибір його майбутньої професійної приналежності  вплинув той факт, що його батьки обоє працювали в медичній галузі – батько був фельдшером, а мати – акушеркою.

Ще з раннього дитинства Анатолій бачив, о котрій годині приходили додому після роботи його втомлені батьки, як проходили їхні вихідні. Був свідком того, як батьків-медиків могли раптово викликати до пацієнта, адже комусь стало зле, або треба допомогти з’явитися на світ новому життю.  

. Однак усі ці реалії життя та специфіка професії медика ні скільки не лякали молодого хлопця, адже ним керувала дитяча мрія та велике бажання стати лікарем, а ще романтика білого халата.

Для здобуття відповідної освіти Анатолій вступив до Вінницького медичного інституту ім. Пирогова, а по його закінченню отримав направлення на роботу в Олександрію.

Трудова стежина Анатолія Цимбалістого бере початок із Приютівської дільничної лікарні. На той час на базі цього медичного закладу функціонувало інфекційне відділення, у якому він і почав працювати лікарем-інфекціоністом. А через сім років чоловік влаштувався на аналогічну посаду в Олександрійську центральну районну лікарню. З того моменту прізвище Цимбалістого широко відоме на теренах Олександрійщини, а його трудова діяльність нерозривно пов’язана із даним лікувальним закладом.

Тридцять вісім років Анатолій Володимирович присвятив роботі в інфекційному відділенні, двадцять років, з яких був його керівником. А з квітня поточного року він працює сімейним лікарем та лікарем-інфекціоністом  кабінету “Довіра”, який діє на базі Олександрійської центральної районної лікарні.

– Сьогодні декларації зі мною, як із сімейним лікарем, уклало понад півтори тисячі пацієнтів. Усі вони проживають у різних населених пунктах Олександрійського району. Наразі я продовжую роботу з укладання декларацій. Мій робочий день розпочинається о 7 годині ранку й закінчується о шістнадцятій годині. Оскільки я приймаю пацієнтів у лікарні та надаю консультації, роз’яснення по телефону, то я розробив свій графік таким чином, щоб робота з різною групою пацієнтів не перетиналася в часі. А от, якщо людина тільки – но захворіла, вона має одразу телефонувати мені в перші дні захворювання, а не на п’ятий чи шостий день хвороби. Мої декларанти знають про це й моїх рекомендацій дотримуються. Щоранку із 7:00 до 8:00 год мені телефонують ті пацієнти, які знаходяться на лікарняному та лікуються вдома. Вони звітують про своє самопочуття, а далі я надаю їм низку обов’язкових до виконання рекомендації, залежно від стану їхнього здоров’я та перебігу захворювання. З тринадцятої години починаю консультувати усіх інших пацієнтів у телефонному режимі, – розповідає Анатолій Цимбалістий.

Мій співрозмовник говорить, що нині на території району є пацієнти, що хворіють на коронавірус. Стан більшості з них дозволяє проходити їм лікування вдома. Сам же лікар задля власної безпеки використовує бактерицидні лампи, дотримується маскового режиму, миття рук та дезінфекції. І радить робити це іншим. 

Спілкуючись з Анатолієм Цимбалістим, не могла я не запитати у свого співрозмовника про те, як він проводить свій вільний від роботи час. 

– До квітня 2020 року я полюбляв закинути вудку та посидіти на березі річки чи ставка, прогулятися в лісі, назбирати грибів. Однак, карантин вніс свої корективи в мій звичний спосіб життя. Через навантаженість на роботі про захоплення та відпочинок на лоні природи доводиться на деякий час призабути, принаймні, до стабілізації ситуації це точно. Усе, що вдається, це просто відіспатись та побути вдома, – резюмував лікар.

Поцікавилася я в Анатолія Володимировича й тим, чи продовжили його власні діти сімейну династію лікарів. Натомість він зазначив:

– Моя старша донька Вікторія Лисенко обрала юриспруденцію, працювала в суді, а протягом останніх років трудиться в Приютівській селищній раді. Молодший син Віталій працює завідуючим кафедрою юриспруденції в льотній академії в Харкові. Хоча свого часу у Віталія були наміри стати медиком, але вони не реалізувалися. Що стосується особисто мого вибору, то я жодного разу не пожалкував, що став лікарем, адже все своє життя я займаюся улюбленою справою.   

30 листопада Анатолій Цимбалістий святкуватиме ювілейну дату – 60-річчя. Адміністрація та працівники КНП “Центр первинної медико-санітарної допомоги” надсилають своєму колезі щирі вітання та найліпші побажання: міцного здоров’я, особистого щастя, невичерпного оптимізму, успіхів у роботі та задоволення від праці.

Ірина ЖЕЛЄЗНЯКОВА.

 

Читайте також:  «АвантюриН» - любов до танцю!
Підписатися
Повідомлення
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
()
x