Інформаційний портал

Олександрійщини

Богдан КУРУП

про успіхи, труднощі і перспективи…

 Спроможність об’єднаних територіальних громад визначають не тільки гроші. Життя громади визначають насамперед люди, переконаний селищний голова Богдан Куруп. За його словами, навіть в умовах пандемії та карантинних обмежень ці постулати не втрачають своєї актуальності.
  Ми зустрілися з керівником Новопразької громади майже через рік після місцевих виборів, щоб дізнатися більше про успіхи, труднощі і перспективи розвитку громади, яку очолює  другу каденцію поспіль…

– Богдане Анатолійовичу, ми не зустрічалися з вами майже рік. Спілкуємося вперше після виборів. Знаємо, що карантин і пандемія COVID-19 внесли свої корективи в життєдіяльність, у тому числі і вашої громади. Однак, життя триває, його не зупинити. Тож, цікаво дізнатися, що цінного за цей період відбулося в громаді?

– Якщо йдеться про те, що саме зроблено в нашій громаді протягом поточного року, то говорити є про що. І думаю, ми б зробили значно більше, якби не так часто змінювалося законодавство, у тому числі і внаслідок згаданої вже пандемії. Крім того, ми живемо у постійному реформуванні. То реформується медицина, то реформується освіта. Зараз реформується земельний напрямок, і про якийсь стабільний поступ вперед говорити поки зарано.

– Ви маєте свою Стратегію розвитку до 2027 року. Розкажіть, що вдалося реалізувати у поточному році?

– Щороку в рамках нашої стратегії розвитку ми робимо поточний і капітальний ремонт доріг. Цей рік не став виключенням. Нам вдалося здійснити і поточний,  і капітальний ремонт доріг в громаді в межах запланованих коштів. На ці роботи з бюджету громади направили більше двох мільйонів  гривень. Зокрема, на поточний ремонт витрачено більше 400 тисяч гривень та більше двох мільйонів гривень передбачено для капітального ремонту вулиці Садова в Новій Празі. Вдалося зробити зовнішнє освітлення від однієї трансформаторної підстанції по вулиці Титаренка та частково по вулиці Соборній. Крім того, постійно проводиться ремонт та обслуговування існуючих мереж вуличного освітлення.

– Більше п’яти років  тому стартувала адміністративно-територіальна реформа. На сьогодні цей процес можна вважати таким, що відбувся, але не завершився. За вашими відчуттями і спостереженнями, наскільки виправданою є реформа децентралізації.

– Сама ідея правильна, але щоб вона працювала, потрібен ресурс. Сьогодні ж його дуже не вистачає. До прикладу, якщо раніше в районі був один відділ освіти і він обслуговував всю територію Олександрійського району, то зараз такий відділ є у кожній громаді.  Чи можна це вважати раціональним використанням коштів? Поки нам дозволяло законодавство, ми до останнього не створювали такий структурний підрозділ, співпрацювали з відділом суміжної громади. Тепер департамент фінансів Кіровоградської ОДА, вказавши нам на зміни в законодавстів, що так робити більше не можна, змусив нас прийняти рішення про розірвання співробітництва з комунальною установою Приютівської громади та створити свій відділ освіти. Але, щоб не роширювати штат управлінців, ми пішли своїм шляхом: вирішили, що кожен навчальний заклад нашої громади буде автономним і фінансово самостійним.  

– Богдане Анатолійовичу, пригадується, що засновники та ідейні отці реформи децентралізації гарантували громадам і фінансову децентралізацію. Як у контексті виконання бюджетів почуваються нині території?

– Бюджети в усіх громадах дуже складні. Фактично збільшуються, але з огляду на «галопуючий» ріст споживчих цін, збільшення надходжень не дуже відчутні. Такого складного бюджету, як цьогоріч, в нас ще не було. Тим паче, що у поточному році ми не маємо жодної бюджетної підтримки. Торік держава забрала у нас субвенцію на розвиток інфраструктури у Державний КОВІДний фонд. А цього року такої субвенції взагалі нам не передбачали. Всі кошти, що обіцяли громадам для інфраструктурних об’єктів, держава використовує на свій розсуд. Направляє у КОВІДний фонд, через депутатів Верховної Ради вибірково направляє на території, через обласну державну адміністрацію фінансує велике будівництво. Можливо, держава потребувала цих коштів, але не треба було називати фонд КОВІДним, бо це не про будівництво державних і міжнародних доріг та зарплати державним органам.

– Отож, Ви говорите, що найкращим бюджет громади був у 2019 році?

– З точки зору виконаного об’єму роботи – так. Лише один рік ми мали допомогу від держави на розвиток інфраструктури. Тоді  змогли зробити зовнішнє освітлення  в усіх селах старостинських округів. Планували завершити ці роботи і у Новій Празі. Але тепер сподіваємося лише на власні кошти.

– Але поряд з труднощами маєте і свої маленькі перемоги. От, наприклад, Центр надання адміністративних послуг, що запрацював у вашій громаді з літа цього року. Які види послуг надаються новопразьцям?

– Офіційно Центр запрацював з першого червня. Важливо, що послуги надаються не лише у Новій Празі, а також у Шарівці та Пантазіївці. Там створені віддалені робочі місця. Всього надається 160 послуг, серед яких реєстрація бізнесу, нерухомості, земельні питання (видача відомостей з державного земельного кадастру, державна реєстрація земельних ділянок, а також архітектури та будівництва), реєстрація місця проживання та зняття з вказаної реєстрації , послуги пенсійного фонду, реєстрація актів цивільного стану, надання комплексної послуги «Малятко».

Читайте також:  ТОВ «Степ» - це одна велика дружня родина

– Як в умовах децентралізації надаються послуги соціального захисту населенню вашої громади?

– Із березня 2021 року прийом документів для призначення всіх видів державних соціальних допомог здійснюється через інтегровану інформаційну систему «Соціальна громада». До Програмного комплексу підключено 5 робочих місць.

– В контексті соціального захисту населення, як би ви оцінили стан медичних послуг у вашій громаді?

– Ми дбаємо про первинний рівень надання медичних послуг. На території громади працює амбулаторія, очолює її ветеран медицини  Цвігун Михайло Ілліч. Загалом маємо трьох лікарів. Приємно констатувати, що три місяці тому  до нас в громаду прийшла працювати  молода лікарка. Звісно, тепер наше завдання подбати про конкурентну заробітну плату для молодої фахівчині. 

– На початку нашої розмови Ви вже згадали, що в районі ліквідована комунальна установа, яка опікувалася закладами освіти, в тому числі і дошкільної. Тож, цікаво, як на сьогоднішній день функціонує галузь освіти в громаді і чи є черги для оформлення діток у дошкільні заклади?

–  Так, у цьому році ми утворили три автономні заклади освіти. Тепер кожен з них фінансово самостійний. Це Новопразький НВК з двома філіями –  в Новій Празі та Пантазіївці. Маємо навчальний заклад у Шарівці та Новопразьке НВО.  Щодо садочків, то черг у дошкільні навчальні заклади в нас немає. Маємо групу дошкільнят у сучасному, капітально відремонтованому навчально-виховному комплексі, але  ремонтів потребують інші заклади дошкільної освіти. Найбільше – центральний садочок «Рукавичка» у Новій Празі. З цим питанням ми зверталися і до народного депутата Олега Воронька, і в обласну державну адміністрацію. Але, на жаль, відповіді приходять про те, що наш проєкт не знаходить підтримки. Хоча й маємо проєктно-кошторисну документацію, на сам ремонт кошти поки відсутні.  Йдеться про суму в майже 5 млн гривень.

– А чи є  на території такі об’єкті,  в яких продовжуються ремонти чи реконструкції за державні кошти?

– Наразі немає. У минулому році закінчили ремонт навчально-виховного об’єднання. Будівля відремонтована, але досі не введена в експлуатацію.

– У чому причина?

– Будівлю навчального закладу введуть в експлуатацію після того, як будуть виконані всі проєктні рішення. За великим рахунком, там майже все зроблено. Будівлю потрібно забезпечити альтернативним джерелом енергопостачання. Йдеться про будівництво нової електричної підстанції, яка б працювала незалежно від підстанції, що живить прилеглі вулиці. Для цього потрібно віднайти додаткові фінанси, а саме 2,3 млн грн. Втім, держава поки не планує такі видатки. Ситуацію пояснюють тим, що державні фонди не фінансують один об’єкт більше трьох років.   З огляду на це, ми звернулися за допомогою до народного депутата Олега Воронька. Отримали відповідь, що він стурбований даним питанням, буде розбиратися. Тим більше, що даний об’єкт на четвертий рік реконструкції включили до переліку об’єктів «великого будівництва».

– А чи достатньо маєте  в бюджеті фінансів для забезпечення харчування дітей у навчальних закладах?

– У школах і садочках діти пільгових категорій харчуються на 100 відсотків безкоштовно. Для учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти не пільгових категорій 50% вартості харчування сплачуємо за рахунок бюджетних коштів. Учні 5-11 класів харчуються за бажанням за батьківські кошти.   

– Завжди актуальне для селища питання водопостачання. Що вдалося зробити упродовж поточного періоду у цьому напрямку?

– Так, питання, справді, надзвичайно важливе для нас. Цьогоріч нам вдалося почистити одну артезіанську свердловину, глибина свердловини більше 60 метрів. Загальна вартість робіт склала 120 тисяч. Ця вода йде в оселі новопразьців. На жаль, нам поки не вдається комплексно замінити магістральні водопровідні труби, яким вже кілька десятків років, бо на такі роботи потрібно   близько 20 млн гривень.  Для розуміння глобальності цієї суми зазначу, що власних надходжень ми маємо в рік 45 млн гривень, з яких і утримується вся громада. Хоча початок такої роботи вже маємо. Позаминулий рік замінили труби на деяких найбільш аварійних ділянках  селищного водопроводу. А в минулому році, на заміну ще двох кілометрів водопровідної мережі виготовили проєктну документацію.

Читайте також:  «Палац у деталях». Історія почалася з уламка плитки

– З яким настроєм ви підійшли до опалювального сезону?

– Опалювальний сезон розпочався в нас 18 жовтня спокійно і планово. У кожному закладі є свої твердопаливні котельні, тому з опаленням в громаді проблем зовсім ніяких. До зими готові.

– Торік ви придбали сміттєзбиральну техніку. Чи стало тепер легше вирішувати сміттєве питання у приватному секторі з огляду на те, що якість послуги підвищилася?

– Однозначно тепер легше. Наразі маємо цивілізований підхід у питанні збирання і вивезення твердих побутових відходів. Для приватного сектору ціна послуги з вивезення сміття складає близько 20 грн з кожної людини. Ціна доволі помірна і затверджена виконкомом селищної ради з урахуванням всієї кількості  жителів селища. Але через трудову міграцію важко вирахувати, скільки реально людей проживає нині на нашій території і скільки людей продукує сміття. Тому ми дуже сподіваємося на відповідальність та чесність новопразьців  у питанні поводження з відходами. У результаті конкурсного відбору, послугу з вивезення сміття в нашій громаді надає місцеве комунальне підприємство «Новопразьке» і з ним договір підписали на 5 років.  Також провели конкурс на вивезення рідких побутових відходів. Цю послугу надає ДХ «Олександрія». Важливо, що підрядник має договір про співпрацю з підприємством «Дніпро – Кіровоград», що дає можливість використовувати для утилізації рідких відходів спеціальні колектори. Отож, можемо говорити, що і в цьому відношенні в нас цивілізований підхід.

– Чи залишається актуальним для вашої громади питання незаконної порубки лісопосадок?

– Так, справді, ця проблема не втратила своєї актуальності. Бо в усі часи були і залишаються нечесні на руку люди, які готові поживитися за чужий рахунок. Такі, на жаль, з’являються і на нашій території. З ними треба спілкуватися лише в один спосіб – через залучення правоохоронних органів. Був на нашій території випадок, коли правоохоронці виявили чорного лісоруба, склали протокол, відбувся суд, правопорушнику виписали штраф у розмірі 120 тисяч, але з однією поправкою: по закінченні карантинних обмежень. Так ось вже другий рік порушник, який завдав шкоди громаді, не сплачує призначену компенсацію у місцевий бюджет.

– Ви періодично проводите прийоми громадян. З якими питаннями до вас звертаються найчастіше?

– Прийом громадян проводжу постійно, коли це потрібно людині, яка зі своїми питаннями приходить до керівника селищної ради. Бо, якщо людина приїхала із Шарівки чи Квітневого, чи Пантазіївки, ти не скажеш їй, щоб приходила в інший день і час, бо зараз в мене неприйомні дні. Так не повинно бути. Тому спілкування з людьми відбувається кожного дня. Зазвичай люди приходять з особистими проблемами.

– Стартувала земельна реформа. Чи відчула ваша громада від реформи якийсь позитив чи додаткові бонуси?

– Відразу зазначу, в цій ситуації населення і органи місцевого самоврядування мають різні бонуси. Якщо говорити про надходження в місцевий бюджет від продажу земельних ділянок, то вони (надходження) для бюджетів майже не відчутні. Більше того, податок з доходів фізичних осіб надходить в бюджети тих громад, де зареєстрований нотаріус. І це суттєва законодавча прогалина, яку зараз намагаються виправити. Поки що ми намагаємося врегулювати це питання разом з податківцями на місцевому рівні. А загалом, масового продажу землі зараз немає, бо практично всі паї люди віддали у довгострокові оренди.  

– Цікаво, що турбує Богдана Курупа, як керівника громади, крім тих питань, що ми вже озвучили?

– Як керівника громади, мене звісно турбують питання безпеки і комфорту людей та перспективи розвитку нашої  громади. 

– І насамкінець питання, яке нині у всіх на вустах. Чи захистилися Ви від коронавірусної інфекції у спосіб, який нам рекомендують лікарі?

– Звісно, я зробив щеплення від COVID-19  вакциною Pfizer і закликаю своїх земляків не зволікати і теж захиститися від підступного вірусу шляхом імунізації. В умовах пандемії це необхідно робити усім. Бо вже на практиці і з досвіду інших країн ми бачимо, що кількість смертей подекуди у десятки разів вища там, де не хочуть робити щеплення. Отож, дорогі земляки, не зволікайте із вакцинацією, бережіть себе і будьте здорові.

– Дякую, Богдане Анатолійовичу, за інтерв’ю.

Спілкувалася Ірина БАЛАШОВА. 

 
Підписатися
Повідомлення
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
()
x