Інформаційний портал
Олександрійщини
Колекція настінних годинників Людмили Якимчук — родзинка Добронадіївської книгозбірні
Захоплення земляків
Здавалося, ніщо не може зупинити час. Але, завітавши в приміщення Добронадіївської бібліотеки, переконуєшся, що за певних обставин він таки підвладний людині. Зупинити час, зафіксувавши при цьому стрілки багатьох годинників на різних позначках, змогла Людмила Іванівна Якимчук, завідуюча Добронадіївською бібліотекою. Ця гарна, енергійна, активна та креативна жінка зібрала цілу колекцію настінних годинників, у якій нині налічується близько 100, а то й більше одиниць.
А от збирати колекцію, як запевняє сама пані Людмила, вона почала зовсім випадково.
—Історія мого захоплення годинниками почалася сім років тому. Тоді для проведення заходу, присвяченому черговій річниці аварії на Чорнобильській АЕС, я попросила у вчителя початкових класів Віри Павлівни Присяжної настінний годинник із зозулею. Його і використала для тематичної інсталяції. Після заходу годинник повісили на одній зі стін у приміщенні нашої сільської книгозбірні. А поглядаючи на нього, у мене виникла ідея почати колекціонувати годинники, — розповідає про своє захоплення Людмила Якимчук.
Жінка говорить, що коли односельці, знайомі та читачі бібліотеки довідалися про її хобі, то почали зносити до бібaліотеки годинники. Так день за днем, рік за роком почала збільшуватися кількість експонатів. А стіна в бібліотеці, на якій вони розмістилися, перетворилася на своєрідний колекційний стенд. Сьогодні є тут, навіть, годинник однієї з офтальмологічних клінік Чехії. Його сюди передали родичі жительки Добронадіївки, читачки місцевої книгозбірні, коли від неї довідалися про захоплення бібліотекарки.
—Сьогодні найстаріший експонат у колекції — годинник із зозулею, який ще знаний у народі, як годинник ходики. Йому понад сто років. А подарували його колишні односельці, коли переїжджали на постійне місце проживання до іншого населеного пункту. Загалом, у моїй колекції представлені настінні годинники різних форм та років випуску. Кожен із них цікавий по-своєму. Односельці, які приходить до бібліотеки із цікавістю розглядають годинники, а для школярів я організувала та провела спеціальний захід “Що буде, коли зупиниться час?” — зазначає пані Людмила.
Моя співрозмовниця розповідає, що нещодавно її колекція в черговий раз зазнала поповнення — односельці привезли цілий ящик різних настінних годинників. Що ж стосується головних способів поповнення годинникової колекції, то, за словами Людмила Іванівни, відбувається це здебільшого за рахунок жителів Олександрійщини, які хоч і проживають у різних населених пунктах, але знаючи про пристрасть Людмили Якимчук до колекціонування, із задоволенням дарують їй власні годинники. Годинникова колекція, як переконана сама героїня моєї розповіді, за весь цей час стала не лише її власним хобі, а й родзинкою Добронадіївської бібліотеки. Можна припустити, що сьогодні для когось передані до колекції годинники, уже не складають такої цінності, як це було років 20 чи 100 тому. Однак, окремі екземпляри стали своєрідною точкою відділку між минулим і нашим сьогоденням.