Інформаційний портал

Олександрійщини

Моделі устрою районів планують обговорити з громадськістю

В області почали активно обговорювати можливі варіанти адміністративно — ​територіальної реформи. Опікується цим міжвідомча обласна робоча група з підготовки пропозицій щодо адміністративно-територіального устрою Кіровоградщини. Днями вона розглянула проектні моделі устрою 3-х районів, що запропоновані Мінрегіоном, а також моделі, розроблені фахівцями облдержадміністрації та обласної ради, що передбачають 3, 4, 5 та 6 районів.
Як повідомив сайт Кіровоградської ОДА, за результатами наради відповідні моделі робочої групи будуть направлені територіям для опрацювання та громадського обговорення.
Однак, ми не стали чекати початку офіційного обговорення, і поцікавилися у сільських голів, що вони думають з приводу можливих змін в устрої області. Як з’ясувалося, думки у більшості наших респондентів — ​діаметрально протилежні.

Оксана Клочко, в. о. старости Протопопівського старостинського округу Приютівської ОТГ:
— ​ Будь-яка адміністративно-територіальна реформа тягне за собою скорочення кількості районних адміністрацій та відповідно і загальну чисельність їхніх працівників. Це може пройти і непомітно для основної маси людей. Але вагомим стане лише тоді, якщо наблизить надання окремих послуг до простого народу. Зокрема, йдеться про покращення деяких медичних послуг. В Олександрійському районі, наприклад, немає дитячого хірурга, тому батьки змушені вести своїх дітей в область. Також поки що об’єднані громади не можуть придбати собі дороговартісне обладнання для видачі закордонних та українських паспортів нового зразка. І тому сільське населення, як і раніше, їздить у місто. Можливо, разом із змінами в адміністративно-територіальному устрої вдасться вирішити й питання, пов’язані з переоформленням земельних ділянок, що знаходяться за межами населених пунктів, та не доведеться їхати в область. Якщо ці та інші послуги наблизять до селян, то є резон у пришвидшенні адмінреформи. Раніше ж під її розмежування за основу мали намір взяти три госпітальні округи: Східний (центр — ​м. Олександрія), Центральний (м. Кропивницький) та Західний (смт. Добровеличківка). Якщо громадськість не підтримає, то можуть сформувати й іншу кількість. Сказати однозначно — ​поки важко.

Тетяна Бессараб, Червонокам’янський сільський голова:
– Безумовно, чисельність населення у районах Кіровоградщини за останні роки суттєво зменшилась. Тому є доцільність у їх переформатуванні та скороченні районних державних адміністрацій. Водночас, сказати однозначно, як це вплине на якість життя на селі – поки що не берусь, адже тему детально не вивчала. Але разом з тим зазначу, що з 1 серпня поточного року ми змушені були ліквідувати десять стаціонарних ліжок при сільській амбулаторії. Самостійно фінансувати їх сільська рада, на жаль, не в змозі, а на утримання щороку треба десь щонайменше 1,5 млн. грн. За останні місяці це питання не раз обговорювали з головним лікарем ОЦРЛ Валентиною Гарагулею та першим заступником голови Олександрійської РДА Юрієм Ковалем. Але, у зв’язку із стрімким реформуванням медичної галузі, держава перестала надавати нам додаткові субвенції, і сам район та й сільська рада не можуть взяти на себе таке фінансування. Не треба забувати, що районна влада і без того дотує заробітні плати медичних працівників, аби ті не отримували лише «голі» оклади. Та й на первинному рівні стаціонарне лікування в нас взагалі не передбачено, а медики у новій амбулаторії працюють винятково за консультативним принципом.

Читайте також:  Демографічна криза і кадровий голод. Олександр Гірник розповів про головні чинники, що впливають на якість медицини у селі

Тетяна Кіцелюк, Щасливський сільський голова:
— ​Чула, що в Україні планують створити 104 райони. До всіх реформ особисто я ставлюся з острахом і більш негативно. Знаю, що будуть скорочувати райони та РДА і на їхньому місці створять так звані префектури. Про їхню роль мені достеменно не відомо. Вважаю, що з усім новим і невідомим завжди складніше, і тому усе нове ми спочатку сприймаємо в штики. Є певна пересторога і з приводу створення цих префектур. Ми не знаємо, чи буде користь від них для таких віддалених населених пунктів, як наш. Треба, щоб Кіровоградська ОДА більш детальніше роз’яснювала та чіткіше розказувала про нові проекти. Тоді й ми краще розумітимемо, що нам очікувати, і які бар’єри доведеться здолати.

Людмила Банул, в. о.старости Шарівського старостинського округу Новопразької ОТГ:
— ​ З того, що мені відомо, і що добре розумію, позитиву у переформатуванні районів — ​я не бачу. Уклад, який нині діє, ​є цілком прийнятним для людей і багато кого влаштовує, особливо якщо враховувати життя в невеликих вимираючих селах. Ну а те, що нам пропонують політики нового формату — ​це створення мінімальних — ​трьох районів. Вважаю, що це не зможе принести користі людям, а хіба що погіршить ситуацію на місцях. Скоротити — ​завжди значно простіше, ніж відкрити чи збудувати щось нове. Тому позитиву у цій реформі особисто я не бачу.

Олександр Терещенко, Лікарівський сільський голова: 
—  ​Добре знаю про проект щодо створення на базі Кіровоградської області 3-х районів. Вважаю, що це переформатування ніяк не вплине на покращення життя у Лікарівці. Можливо у глобальному сенсі, для України, це і принесе якісь зміни, але точно не для нас. Наша сільська рада давно знаходиться в числі депресивних. І будь-які адміністративно-територіальні реформи не покращать ситуацію з рівнем зайнятості населення. А роботи у селі як не було, так і немає, молодь звідси давно виїхала. І єдине на території державне підприємство — ​Лікарівський кінний завод — ​досі не розпайований. Не секрет, що стан сільради найгірший у районі, бо надходжень до бюджету — ​мінімум. А свої місцеві заклади соцсфери ми утримуємо тільки спільно з Олександрійською РДА. Мова про НВК, ФАП та сільраду. Що ж стосується нашого найближчого майбутнього, то відповідно до Перспективного плану об’єднання територіальних громад, Лікарівку мали б включити до Приютівської ОТГ. Але цього не сталося, бо ми є депресивною територією, і поки що за її межами.

Олександр Кива, Новоселівський сільський голова:
— ​Якщо відбудеться реформування районів і їх укрупнення, то найбільше навантаження ляже на плечі саме тих адміністрацій, які стануть центральними. Ці зміни можуть негативно вплинути і на віддалені території, яким складніше комунікувати з центром. А наша сільська рада знаходиться поряд з Олександрією, і тому навряд чи ця реформа якось погіршить наше життя. Ми й так знаходимося поряд з центром. Формуємо цілком збалансований бюджет, аби самотужки розв’язувати свої проблеми. Наші люди виступають проти об’єднання з сусідніми ОТГ (Приютівською та Новопразькою). Можливо, для новосельців набагато перспективнішим буде злиття з Бандурівкою.

Читайте також:  В Олександрії хочуть відродити зруйнований храм

Валентина Марчик, Світлопільський сільський голова:
— ​ Особисто я негативно ставлюся до процесу укрупнення районів, бо розумію, що таким чином максимальне навантаження ляже тільки на окремі РДА, інші ж у свою чергу — ​ліквідують. До Олександрійського району, наприклад, можуть приєднати щонайменше 5–7 сусідніх. І для них це не надто гарна перспектива. Але не кожен скаже. Що ж стосується нашої сільської ради, то у найближчих перспективах плануємо увійти до складу Новопразької ОТГ. Місцеві діти й зараз підвозяться на навчання до їхніх шкіл.

Віктор Близнюк, Андріївський сільський голова:
—  ​Вважаю, що зараз не на часі укрупнення районів, адже на місцях ще не закінчилася децентралізація, не скрізь утворені об’єднані громади. Від цього точно не буде поліпшення людям. Ви тільки вдумайтеся, щодня з мапи області зникає по кілька малих населених пунктів, сільчани від безробіття виїздять за кордон. У нашій сільраді і так під загрозою зникнення одразу двох сіл — ​Мала Березівка та Рожеве. Я особисто не бачу перспектив у цій децентралізації. І вважаю, що вона дуже непродумана та націлена тільки на руйнацію українського села!

Вадим Соломка, Улянівський сільський голова: 
— ​ Під час будь-яких реформ людині важливо знати, який результат вони принесуть. Чи це буде елементарне скорочення штату, чи якесь укрупнення окремих адміністрацій. Хочеться знати усі «плюси» і «мінуси». Але повноцінного розуміння поки що немає. Також невідомо, яке навантаження перекладуть на «центральні» РДА. Чи впораються їхні працівники з цими змінами? Чи зростуть їхні заробітки? На жаль, на всі ці запитання немає конкретних відповідей. Немає і практичних розрахунків, які б довели доцільність цих скорочень. Ніхто достеменно не знає і не розуміє, що буде потім, але по ходу всі і орієнтуються. Тільки по ходу доводиться підлаштовуватися під нові правила гри. Наша територія ще навіть не об’єдналася в громади, але й зараз видно, що тенденція цих об’єднань — ​дуже недалекоглядна. Бо деяким територіям утримувати власну інфраструктуру й так складно, і її скорочують, хоча на селі і без того суцільне безробіття. Тому я і переконаний, що краще б чиновники дали нам більш чіткі розрахунки цим змінам, ніж просто впроваджували їх у життя.

Такими є думки наших співрозмовників, а ми нагадаємо, що у президентській партії Володимира Зеленського «Слуга народу» планують продовжувати адміністративну реформу. Зокрема, хочуть збільшити райони й ввести інститут префектів, про що мова йде вже давно. Реформа передбачає розширення повноважень влади на місцевому рівні й, відповідно, зменшення ролі таких елементів, як державні адміністрації, та заміна їх на префектури. Вони будуть стежити за законністю рішень місцевих рад. У високих владних кабінетах заявляють, що при такій моделі потужний районний рівень не дуже потрібен, тому йдеться про укрупнення районів, якими буде займатися префект.
Нині в Україні 490 районів. Після реформи їхня кількість має становити 100. Також команда Зеленського планує продовжити політику децентралізації.
Наталія Луценко.

голос
Рейтинг статті
Підписатися
Повідомлення
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
()
x