Інформаційний портал

Олександрійщини

Мистецтво – терапія для душі

     Про 28-річну Юлю Сабадан я дізналася на початку грудня, гортаючи стрічку у фейсбук. На одній із сторінок я побачила допис про відкриття у Пантаївській бібліотеці виставки малюнків, присвяченої Міжнародному дню людей з інвалідністю. Авторкою цих малюнків є жителька селища Пантаївка Юля Сабадан. Просто пройти повз цю публікацію я не могла – захотілося підтримати дівчину та розповісти про неї і про її талант.

     У повсякденному житті в роботі мені неодноразово доводилося спілкуватися з людьми з інвалідністю та з їхніми рідними. Це дало мені розуміння, наскільки таким особливим людям складніше прокладати свою щасливу життєву дорогу, ніж тим, чиї можливості не обмежені медичними діагнозами.

      Юля Сабадан – теж особлива дівчина. У п’ять років їй поставили діагноз – аутизм, а згодом лікарі виявили в Юлі ще й просту шизофренію. Та проблеми зі здоров’ям і особливість світосприйняття не завадили розкритися таланту цієї дівчини, а навпаки – усю красу свого внутрішнього світу Юля виливає у різнобарвні яскраві зображення.

     Юля Сабадан живе у селищі Пантаївка Олександрійського району. З малечку вона була творчою особистістю і завжди полюбляла створювати щось своїми руками. Найпершим і найтривалішим захопленням дівчини було малювання. Талант Юлі побачила ще її перша вчителька, яка всіляко намагалася розвивати та заохочувати свою маленьку ученицю. Пізніше Юлю вчили малювати ще дві викладачки зі школи-інтернату, де працювала мама Юлі – Оксана Михайлівна. Там дівчина опановувала мистецтво портретного живопису, який їй був найбільше до душі. Моделями юної художниці найчастіше ставали актори з улюблених фільмів, яких Юля перемальовувала з журналів або зодображала по пам’яті.

Читайте також:  Разом творили тридцятирічну історію «Сільського вісника»

     Звичайно, тематика малюнків Юлі Сабадан не обмежувалася портретами. Як і у будь-якої творчої людини, черпнути натхнення дівчина могла з різних джерел: сьогодні на папері вона відображає сюжет свого яскравого сну, а завтра її надихає зимовий вид із вікна. Після дев’ятого класу Юля збиралася вступати до Олександрійського коледжу культури. Але тут на заваді став діагноз дівчини: не зважаючи на те, що Юля склала вступні іспити, через свою особливість вона значно повільніше виконувала завдання, тож навчатися в одній групі з однолітками дівчина не могла.

     Малювання – не єдине, чим займалася Юля протягом свого життя. Вміє дівчина вона і в’язати, і вишивати хрестиком. Оскільки мама Юлі – Оксана Михайлівна – теж досить творча особистість, то дівчині є в кого вчитися та з кого брати приклад. Нещодавно, побачивши як мама вишиває стразами, Юля  вирішила опанувати і цю майстерність.

      Оскільки малювання – одне з улюблених занять Юлі, то цього літа дівчина розширила свої творчі горизонти, малюючи вже не на папері, а на тілі. Звичайно ж, першою моделлю для дебюту Юлі у мистецтві бодіарту стала її мама, яка завжди допомагає доньці та підтримує всі її творчі починання. Взагалі, яким би видом творчості не займалась Юля – це не просто улюблені заняття. Мистецтво – це терапія для її душі.

       Щодо мрій Юлі Сабадан, то вони мало чим відрізняються від мрій інших дівчат. Як і більшість представниць прекрасної статі, вона мріє про власну родину. Хочеться Юлі мати серед однолітків друзів-однодумців, яких їй дуже не вистачає через її особливість. Наразі дівчина розмірковує над тим, як свої творчі захоплення перетворити на джерело заробітку, адже на пенсію по інвалідності прожити просто неможливо. Понад усе ж Юля мріє бути здоровою… Але навіть не зважаючи на те, що в житті самої Юлі не так багато радісних моментів, своєю творчістю дівчина хоче дарувати радість іншим людям.

Читайте також:  Віктор Лозінський – виборцям: «Нічого не обіцяю, але робити буду»

Юлія ПАСТУХ.

Підписатися
Повідомлення
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
()
x